Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1490

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1486

Перше соборне послання св. апост. Петра 1

насолоджувались, серця свої[1] ви́годували, немов би на день зако́лення.

 6 Ви Праведного засудили й убили, — Він вам не проти́вився!

Довготерпіть: Блаже́нний, хто ви́терпить

 7 Отож, браття, довготерпіть аж до при́ходу Господа! Ось чекає рільни́к дорогоцінного пло́ду землі, довготе́рпить за нього, аж поки оде́ржить дощ ранній та пізній.

 8 Довготерпі́ть же й ви, зміцніть серця ваші, бо набли́зився при́хід Господній!

 9 Не нарікайте один на о́дного, браття, щоб вас не засу́джено, — он Суддя стоїть перед дверима!

 10 Візьміть, браття, пророків за при́клад стражда́ння та довготерпі́ння, — вони промовляли Господнім Ім'я́м!

 11 Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йо́вове терпі́ння та бачили Господній кінець його́, що „ве́льми Господь милости́вий та щедрий“.

Гаряча молитва праведного могутня

 12 А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: „Так, так“ та „Ні, ні“, щоб не впасти вам в о́суд.

 13 Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми́!

 14 Чи хворі́є хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намасти́вши його оливою в Господнє Ім'я́,

 15 і молитва віри вздоро́вить недужого, і Господь його піді́йме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.

 16 Отже, признава́йтесь один перед о́дним у своїх про́гріхах, і моліться один за о́дного, щоб вам уздоро́витись. Бо дуже могутня ре́вна молитва праведного!

 17 Ілля́ був люди́на, подібна до нас при́страстями, і він помолився молитвою, щоб дощу́ не було́, — і дощу не було́ на землі аж три роки й шість місяців...

 18 І він знов помолився, — і дощу́ дало́ небо, а земля вродила свій плід!

Навертаймо грішників із блудної дороги

 19 Бра́ття мої, — коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,

 20 хай знає, що той, хто грішника навернув від його блу́дної дороги, той душу його спасає від смерти та бе́зліч гріхів покриває!


Перше соборне послання св. апостола
Петра

Привіт

1 Петро, апо́стол Ісуса Христа, захожа́нам Розпоро́шення: По́нту, Гала́тії, Каппадокі́ї, Азії й Віфі́нії, ви́браним

 2 із передба́чення Бога Отця, посвя́ченням Духа, на покору й окро́плення кров'ю Ісуса Христа: нехай примно́житься вам благодать та мир!

  1. „Серця свої“ — гебраїзм: самих себе.