1487
Перше соборне послання апост. Петра 1
3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскре́сення з мертвих Ісуса Христа,
4 на спа́дщину нетлінну й непорочну та нев'яну́чу, заховану в небі для вас,
5 що ви бережені силою Божою через віру на спасі́ння, яке готове з'явитися останнього ча́су.
6 Тіштеся з того, засмучені тро́хи тепер, якщо треба, всілякими випробо́вуваннями,
7 щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробо́вується, на похвалу́, і честь, і славу при з'я́вленні Ісуса Христа.
8 Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимо́вною й славною радістю,
9 бо досяга́єте мети́ віри вашої — спасі́ння ду́шам.
10 Про це спасі́ння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благода́ть, призначену вам.
11 Вони досліджували, на котри́й чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові стражда́ння та славу, що при́йдуть по них.
12 Їм відкрито було́, що вони не для себе сами́х, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благові́сників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися анголи.
13 Тому́ то, підперезавши сте́гна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благода́ть, що прино́ситься вам в з'я́вленні Ісуса Христа.
14 Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливо́стей вашого неві́дання,
15 але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім пово́дженні,
16 бо написано: „Будьте святі, — Я бо святий“!
17 І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху́ провадьте час вашого тимчасового заме́шкання.
18 I знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марно́го вашого життя, що передане вам від батьків,
19 але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,
20 що призначений був іще перед закла́динами світу, але був з'явлений вам за останнього ча́су.
21 Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.
22 По́слухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один о́дного,
23 бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, — Словом Божим живим та тривалим.
24 Бо „кожне тіло — немов та трава, і всяка слава люди́ни — як цвіт трав'яни́й: засохне трава — то й цвіт опаде,
25 а Слово Господнє повік пробуває“! А це те Слово, яке звіщене вам у Єва́нгелії.
