Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1503

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Друге соборне послання св. апостола
Івана

Привіт

 1 Ста́рець — вибраній пані та ді́тям її, яких я поправці люблю́, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,

 2 за правду, що в нас пробував й повік буде з нами:

 3 нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа́, Сина Отцевого, у правді та в любові!

Пробуваймо в науці Христовій

 4 Я дуже зрадів, що між ді́тьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли́ від Отця.

 5 І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу́ тобі нову́ заповідь, але ту, яку маємо від поча́тку, — щоб ми любили один о́дного!

 6 А любов ця — щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від поча́тку, щоб ви згідно з нею жили́.

 7 Бо в світ увійшло багато обма́нців, які не визнаю́ть Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий — то обманець та анти́христ!

 8 Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли́ повну нагоро́ду.

 9 Кожен, хто робить пере́ступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його́, той має і Отця, і Сина.

 10 Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його́, і не вітайте його́!

 11 Хто бо вітає його́, той у́часть бере в лихи́х учинках його́.

Закінчення

 12 Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити уста́ми до уст, щоб повна була́ ваша радість!

 13 Вітають тебе діти ви́браної сестри твоєї. Амі́нь.



Третє соборне послання св. апостола
Івана

Не будьмо подібні до злого

 1 Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.

 2 Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.

 3 Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.

 4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.

 5 Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —

 6 вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,

 7 бо вийшли вони ради Йме́ння