Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1504

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1500

Соборне послання св. апостола Юди

Його, нічого не взявши від поган.

 8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.

 9 Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.

 10 Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.

 11 Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.

 12 Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.

Закінчення

 13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,

 14 але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст.

 15 Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.


Соборне послання св. апостола
Юди

Привіт

 1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

 2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!

Безбожні вчителі

 3 Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.

 4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.

 5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.

 6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня.

 7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —

 8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.

 9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“