Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/297

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

293

Книга Ісуса Навина 14, 15

 14 Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.

 15 А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба,[1] що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.

Спа́док Юдин

15 І був жеребо́к для пле́мени Юдиних синів за їхніми ро́дами: до едомської границі пустиня Цін, на пі́вдень від теманського кра́ю.

 2 І була їм південна границя від кінця Солоного моря, від затоки, зве́рненої на пі́вдень.

 3 І йде вона на пі́вдень від Маале-Акраббіму, і перехо́дить до Ціну, і підіймається з пі́вдня, від Кадеш-Барнеа й перехо́дить до Хецрону, і підіймається до Аддару й обертається до Кар до Каркаї.

 4 І перехо́дить вона до Адмону, і йде до єгипетського потоку, і границя закі́нчується на за́хід. Це буде для вас південна границя.

 5 А границя на схід — Солоне море аж до кінця Йорда́ну. А границя у бік пі́вночі: від морської затоки з кінця Йорда́ну,

 6 і підіймається границя до Бет-Хоґли й перехо́дить на пі́вніч від Бет-Гаарови; і підіймається та границя до Евен-Боган-Бен-Рувена.

 7 І підіймається та границя від ахорської долини, а на пі́вночі зверта́ється до Ґілґалу, що навпроти Маале-Адумміму, що на південь від потоку. І переходить та границя до Ме-Ен-Шемешу, і закінчується при Ен-Роґелі.

 8 І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з пі́вдня, — це Єрусали́м. І підіймається та границя до верхі́в'я гори, що навпроти Ґе-Гінному на за́хід, що в кінці Емек-Рефаіму на пі́вніч.

 9 І біжить та границя від верхі́в'я гори до джерела́ Ме-Нефтоаху, і йде до міст гори Ефро́ну; і біжить та границя до Баали, — це Кір'ят-Єарім.

 10 І оберта́ється та границя з Баали на за́хід до гори Сеїр, і переходить до плеча́ гори Єарім з пі́вночі, — це Кесалон; і сходить до Бет-Шемешу й переходить до Тімни.

 11 І йде та границя по край Екрону на пі́вніч, і біжить та границя до Шіккарону, і перехо́дить до гори Баали, і йде до Явнеїлу. І границя закінчується при за́ході.

 12 А за́хідня границя — до Великого моря. А границя ця — границя Юдиних синів навколо за їхніми ро́дами.

 13 А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім нака́зом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька ве́летнів, воно — Хеврон.

 14 І Кале́в повиганяв звідти трьох ве́летнів: Шешая, і Ахімана, і Талмая, уро́джених ве́летнів.

 15 І пішов він звідти до девірських ме́шканців, а ім'я́ Девіра давніше — Кір'ят-Сефер.

 16 І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобу́де його, то дам йому дочку́ мою Ахсу за жінку“.

 17 І здобув його Отніїл, син Кеназів, брат Калевів. І він дав йому свою дочку́ Ахсу за жінку.

 18 І сталося, коли вона відхо́дила, то намовила його жадати по́ля від її батька. І зійшла вона з осла, а Кале́в сказав їй: „Що́ тобі?“

 19 І вона сказала: „Дай мені

  1. Кір'ят-Арба — місто Арби.