Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/47

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

43

Книга Буття 29, 30

 20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

 21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

 22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

 23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

 24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

 25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

 26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

 27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

 28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

 29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

 30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

Діти Яковові

 31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

 32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м,[1] бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

 33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.[2]

 34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.[3]

 35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда.[4] Та й перестала роджати.

30 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“

 2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“

 3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.

 4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.

 5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

 6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.[5]

 7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

  1. Рувен, Реу-вен — „побачте сина“.
  2. Симеон — почув (Господь).
  3. Левій — прилучений.
  4. Юда чи Єгуда — „хвалити Господа“.
  5. Дан — „розсудив“.