Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/48

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

44

Книга Буття 30

 8 І сказала Рахіль: „Великою[1] боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.[2]

 9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.

 10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.

 11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.[3]

 12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

 13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.[4]

 14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“

 15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“

 16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.

 17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

 18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.[5]

 19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

 20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.[6]

 21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

 22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

 23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“

 24 І назвала ймення йому: Йо́сип,[7] кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“

Заплата Якову за службу в Лавана

 25 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.

 26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.

 27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх,[8] побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.

 28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.

 29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

  1. В ориґіналі: „Божа боротьба“ — дуже велика боротьба; пор. Пс. 36. 7: „гори Божі“ — надзвичайно високі гори; Пс. 80. 11: кедри Божі — кедри надзвичайно високі. Пор. ще 1 М. 3. 1, 4. 5, 18. 15, Суд. 4. 6, 12, 14.
  2. Нафталі — боротьба.
  3. Ґад — щастя, слово фінікійське.
  4. Асир — блаженство, Ašer.
  5. Іссахар — заплата.
  6. Завулон — від слова „мешкати“.
  7. Йосип — додасть.
  8. Macati chen beenecha — знайшов милість в очах твоїх, знайшов милість у тебе. Частий гебраїзм.