Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/64

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

60

Книга Буття 41

гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

 5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

 6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

 7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

 8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

 9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

 10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

 11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

 12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

 13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

 14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

 15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

 16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

 17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

 18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

 19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

 20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

 21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

 22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

 23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

 24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

 25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

 26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

 27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

 28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

 29 Ось приходять сім літ, —