648
Книга Йова 28, 29
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
29 І Йов далі вів мову свою та й сказав:
2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
