Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/657

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

653

Книга Йова 32, 33

не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

 4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.

 5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!

 6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам

 7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!

 8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.

 9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.

 10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!

 11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.

 12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!

 13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“

 14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.

 15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,

 16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.

 17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.

 18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.

 19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!

 20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!

 21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,

 22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!

Бог часто промовляє до люди́ни, та не чує вона

33 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

 2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.

 3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.

 4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.

 5 Якщо можеш, то дай мені відповідь,