658
Книга Йова 36, 37
а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
37 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
