Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/663

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

659

Книга Йова 37, 38

 13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

 14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

 15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

 16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

 17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

 18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

 19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

 20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

 21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

 22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

 23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

 24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

Відповідь Господня: Уся природа свідчить про велич Божу!

38 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

 2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

 3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

 4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

 5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

 6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

 7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

 8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

 9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

 10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

 11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

 12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

 13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?