666
Книга псалмів 2-4
2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:
3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!
4 Але Той, Хто на небеса́х[1] пробува́є — посміється, Владика їх висміє!
5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:
6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру[2] Свою.
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!
9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:
11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі,[3] бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!
1 Псалом Давидів, як він утікав був перед Авесало́мом, своїм сином.[4]
2 Господи, — як багато моїх ворогів, як багато стають проти ме́не!
3 Багато-хто кажуть про душу мою: „Йому в Бозі спасі́ння нема!“ Се́ла.[5]
4 Але, Господи, — щит Ти для мене та слава моя, і мою го́лову Ти підійма́єш![6]
5 Своїм голосом кличу до Господа, — і Він озве́ться зо свято́ї Своєї гори. Се́ла.
6 Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене, —
7 і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навко́ло ота́борились!
8 Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти ра́зиш усіх ворогів моїх в що́ку, зуби грішникам кру́шиш[7]!
9 Спасіння від Господа, і над наро́дом Твоїм — Твоє благослове́ння! Се́ла.
1 Для дириґе́нта хору. На струнних знаря́ддях. Псало́м Давидів.
- ↑ В гебрейській мові небеса Šamajim завжди слово множинне, в українській небо або небеса.
- ↑ свята гора — це Сіон.
- ↑ Дорога — життєва путь.
- ↑ У Книзі Псалмів заголовки до них і слово „Села“ взяті з ориґіналу, але тут подаються писаними буквами.
- ↑ Села — слово ближче незнаного значення, може знак музичний передачі співу другому хору, чи зупинка; вжито його в Книзі Псалмів 73 рази. По-грецьки διάπσαλμα, — звільнення, розрив псалма. Див. Аввакум 3. З, 1 Сам. 23. 28.
- ↑ Підіймати голову кому — звеличувати, прощати, пор. 82. 2, 1 М. 32. 21. 46, 40. 13.
- ↑ Крушити кому зуби, — перемагати, гебраїзм.