676
Книга псалмів 17
22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Повернув Ти до мене плечима[1] моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
46 в'януть[2] чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
