Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/705

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

701

Книга псалмів 48, 49

як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,

 7 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?

 8 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —

 9 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —

 10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!

 11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.

 12 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,

 13 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!

 14 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла.

 15 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них.

 16 Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! Се́ла.

 17 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її,—

 18 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!

 19 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —

 20 вона при́йде до роду батьків своїх,[1] що світла вони не побачать навіки!

 21 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!

Псалом 49 (50)

 1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

 2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

 3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

 4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

 5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

 6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

 7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

  1. Прийти до роду батьків своїх — померти.