719
Книга псалмів 71, 72
11 І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі наро́ди,
12 бо ви́зволить він бідаря́, що голо́сить, та вбогого, що немає собі допомоги!
13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе́ душу бідних,
14 від кривди й наси́лля врятує їхню душу, їхня кров дорога́ буде в о́чах його!
15 І буде він жити, і дасть йому з золота Ше́ви, і за́вжди молитися буде за нього, буде благословля́ти його кожен день!
16 На землі буде збіжжя багато, на гірсько́му верху́ зашумить, як Лива́н, його плід, і наро́д зацвіте по міста́х, як трава на землі!
17 Хай ім'я́ його бу́де навіки, хай росте, поки сонця, найме́ння його, нехай благословля́ються ним, — будуть хвали́ти його всі наро́ди!
18 Благословен Госпо́дь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чу́да вчиня́є,
19 і благослове́нне навіки Ім'я́ Його слави, і хай Його слава всю землю напо́внить! Амі́нь і амі́нь!
20 Скінчи́лись молитви Давида, сина Єссе́я.[1]
1 Псалом Аса́фів. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
- ↑ Вірші 18-20 — це закінчення для всієї II книги псалмів.