Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/731

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

727

Книга псалмів 78, 79

 9 Поможи нам, Боже нашого спасі́ння, ради слави Йме́ння Твого, і збережи́ нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого́!

 10 Чого будуть казати пога́ни: „Де їхній Бог?“ Нехай в наших оча́х між наро́дами стане відо́мою помста за проли́ту кров Твоїх рабів,

 11 нехай перед лице Твоє ді́йде стогін в'я́зня! За великістю сили раме́на Твого збережи на смерть прироко́ваних![1]

 12 А нашим сусідам верни семикра́тно на лоно їхнє їхню нару́гу, якою Тебе зневажа́ли, о Господи!

 13 А ми, Твій наро́д і отара Твого пасови́ська, будем дя́кувати Тобі вічно, будем оповіда́ти про славу Твою з роду в рід!

Псалом 79 (80)

 1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів.

 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися

 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!

 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!

 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?

 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб,[2] і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.

 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.

 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!

 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,

 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,

 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,

 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!

 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?

 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!

 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,

 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!

  1. В ориґіналі bene temutah — синів смерти.
  2. Їсти слізний хліб, — їсти хліб із сльозами, переживати горе.