769
Книга псалмів 132-134
3 Воно — як хермо́нська роса́, що спадає на го́ри Сіо́ну, бо там наказав Господь благослове́ння, повікві́чне життя!
1 Пісня проча́н. Поблагослові́ть оце Господа, всі раби Господні, що по но́чах у домі Господньому ви стоїте́!
2 Ваші руки здіймі́ть до святині, і Господа благослові́ть!
3 Нехай поблагосло́вить тебе із Сіону Госпо́дь, що вчини́в небо й землю!
1 Алілу́я! Хваліте Господнє Ім'я́, хваліте, Господні раби,
2 що стоїте́ в домі Господньому, на подві́р'ях дому нашого Бога!
3 Хваліть Господа, — бо добрий Госпо́дь, співайте Іме́нню Його, — бо приємне воно,
4 бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність Свою!
5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на моря́х та по всяких глиби́нах!
7 Підіймає Він хмари від кра́ю землі, блискави́ці вчинив для дощу́, випрова́джує вітер з запа́сів Своїх.
8 Він позабива́в перворідних Єгипту, від люди́ни аж до скотини.
9 Він послав між Єгипет озна́ки та чу́да, — на фараона і на рабів всіх його.
10 Він ура́зив багато наро́дів, і поту́жних царів повбива́в:
11 Сиго́на, царя аморе́ян, і Оґа, Баша́ну царя, та всіх ханаа́нських царів.
12 І Він дав їхню землю спадщиною, на спа́док Ізра́їлеві, Своєму наро́дові.
13 Господи, Йме́ння Твоє вікові́чне, Господи, — пам'ять Твоя з роду в рід!
14 Бо буде суди́ти Господь Свій наро́д, та змилосе́рдиться Він над Своїми раба́ми.
15 Божки лю́дів — то срі́бло та золото, ді́ло рук лю́дських:
16 вони мають уста́ — й не говорять, очі мають вони — і не бачать,
17 мають уші — й не чують, в їхніх уста́х нема ві́ддиху!
18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто надію на них покладає!
19 Доме Ізраїлів, — благословіть Господа! Ааро́новий доме, — благословіть Господа!
20 Доме Леві́їв, — благословіть Господа! Хто боїться Господа, — благословіть Господа!
