Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/80

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

76

Книга Вихід 1, 2

— і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

 11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

 12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

 13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

 14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

Нака́з бабам-сповитухам убивати єврейських синів

 15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,

 16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.

 17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

 18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“

 19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.

 20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.

 21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

 22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки,[1] а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

Народження Мойсея

2 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.

 2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці.

 3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на бе́резі Річки.[1]

 4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.

 5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її.

 6 І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосе́рдилася над ним, та й сказала: „Це з єврейських дітей!“

 7 І сказала сестра його до фараонової дочки: „Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?“

 8 І сказала їй дочка фараонова: „Іди“. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.

 9 А дочка фараонова сказала до неї: „На́ тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату“. І взяла та жінка дитину, і годувала її.

  1. 1,0 1,1 Річка, Jeor — це річка Ніл.