Сторінка:Lyrics by Anatoly Svydnytski.djvu/4

Бо спіймали і старую
На сілець, на сілець.

Посадили у кліточку:
«Воркоти! Воркоти!»
Як же птиці ворковати,
Де коти, де коти?!

Ото тобі, горлице,
Слобода, слобода!
Клюй пшеницю й сиди нишком,
Де вода, де вода!

Знай навіки, голубонько,
Що твій ліс, що твій ліс,
А запахне слобідонька,
То втни ніс, то втни ніс.

Не шукала горлиця
Слободи, слободи.
Але наші прадіди
І діди, і діди.

 

^**^*

Росте долом березина,
На ній гнучкі віти
На кріпака-невільника
Та на його діти.

Обчімхали берізоньку,
Тільки стоїть цівка;
Терплять батьки й матінки,
Й парубок, і дівка.

Нема гілля на березі —
З лози різки ріжуть;
А кріпацьку кров різану
Собаки не злижуть.

Не розмиє, дробен дощик,
Не замете снігом;