Перейти до вмісту

Сторінка:Mykola Zerov Antologiya rymskoyi poeziyi. 1920.djvu/25

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ГОРАЦІЙ.
Оди III, 26.

 

ЧИ то-ж давно дівчат я чарував собою 
І добрим вояком в безкровнім був бою?
 А нині — вислужену зброю
 І ба́рбігон богині оддаю.

Сюди, сюди до ніг народженої з піни
Складайте, браття, з лівої руки —
 Ліхтарь мій, що розгонив тіни,
 І кий, що розбивав замки.

А ти, прославлена в південному Мемфисі,
Перед твоїм ясним схиляюсь я лицем,
 Молю, Кипридо: розмахнися
 Над Хлоєю святим бичем.