АВРЕЛІЙ і Фурій — Катуллові друзі:
Куди-б не пішов він, ви тими-ж стежками —
На море Індійське, що рве і бурхає
В бою з берегами —
До саків далеких — до ніжних арабів —
Між парти, стрільців племено гострозоре —
В Єгипет пекучий, де Нілові гірла
Замулили море…
Поглянули-б з ним ви й за гори Альпійські —
В долини, де Цезарь прославивсь великий,
На Рейн пограничний і острів Британський
Далекий і дикий.
І все, що-б там Доля мені не послала,
Зо мною ви радо усе б поділили!…
Тож прошу моїй передати коханій
Це слово немиле:
