Не звільнила свого Іпполіта навіть Діяна сама. Іпполіт — царевич Атен, син Тесея, мисливець і женоненавистник, улюбленець богині Діяни.
Мінос — владика Крита, по смерти —суддя в підземному царстві.
Піритой, царь лапітів, вірний товариш царя Атенського (Афинського) Тесея. Сміливий і нестримний, „ненавистник богів“, царь лапітів намовив Тесея зійти до підземного царства і викрасти з царського палацу дружину самого Плутона, богиню Прозерпіну. Друзям не повезло, і обидва вони були прикуті до скелі. Тесея визволив Геракл, вертаючись з Тартара з трьохголовим псом Цербером, а Піритой так прикутий і зостався, бо в Тесея не стало сили розірвати на ньому кайдани.
ГОРАЦІЙ, САТИРИ II, 6 (стор. 32).
Коло 35 р. перед Хр. ще на початку літературноі слави Горація, Меценат подарував йому невеликий маєток в Сабінськнх горах, недалеко від Риму. Кількома роками пізніше, восени 31 р. поет написав там найкращу з своіх сатир, присвячену радощам сільського життя.
…і приязнь Геракла здобувши… В Італіі Геракла шановано, як бога-виказчика прихованих скарбів.
Щоб худоба моя (аби тільки не розум!) сита була… Ситий, налитий салом розум (pingue ingenium) — означення тупоі, обмеженоі людини.
Та тільки зійду я на Есквилин… Горацій, вставши з ліжка, біжить спочатку ручитись за свого приятеля на форум, а звідти на Есквилинську гору, де жив Меценат. Це ранішній, обов'язковий для кожного клієнта візит.
Скріби на збори тебе закликають. Горацій один час займав посаду в квесторській канцеляріі. Хтось з його товаришів, зустрівшись з ним в Меценатовій господі, нагадує йому про засідання в якійсь спільній справі (de re communi).
Запрошати до власноі реди. Реда (Raeda, rheda) легка коляска.