Сторінка:Velikiy-golod-i-smutnoe-vremya-k-voprosu-o-vliyanii-prirodno-klimaticheskogo-faktora-na-sotsialno-politicheskiy-krizis-rossii-vtoroy.pdf/1

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Козловський Сергій Орланович,
аспірант кафедри історії середніх віків та візантиністики,
Львівський національний університет ім. Івана Франка (Україна,м.Львів)

«ВЕЛИКИЙ ГОЛОД І СМУТНІ ЧАСИ»:
ДО ПИТАННЯ ПРО ВПЛИВ ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНОГО ФАКТОРУ НА
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНУ КРИЗУ РОСІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI — ПЕРШОЇ
ПОЛОВИНИ XVII СТ.

Питанню про вплив природно-кліматичних детермінативів на хід всесвітньої історії присвячено чимало історичних розвідок, але в той же час поза увагою як вітчизняних, так і зарубіжних істориків залишилося питання про вплив цих факторів на соціально-політичне життя Росії другої половини XVI - першої половини XVII ст. У цьому контексті слід відзначити вплив глобальних катаклізмів і т. п.

«Великого голоду» на початковий етап Смутного часу, як ключових факторів російської історії. Серед причин «Великого голоду» і наступних за ним подій, на наш погляд, слід виділити декілька різнорідних чинників: вплив малого льодовикового періоду — глобального відносного похолодання, що мало місце на Землі протягом XIV-XIX ст., Яке справило значний вплив на хід історії держав європейського континенту в кінці пізнього Середньовіччя і початку Нового часу.

Слід зазначити, що селяни по всьому Європейському континенті стикалися з одними і тими ж явищами: скороченням тривалості теплих літніх сезонів, зливами, сильними морозами і рясними снігопадами. Цю інформацію підтверджують і дані російських літописів, відзначаючи ряд аномальних погодних явищ. У цьому контексті слід зазначити, що в Середні віки наука про природні явища занепала, пояснення природних явищ стало прерогативою церкви, а перші систематичні спостереження служби погоди в Московській державі відносяться до початку XVII ст. (Коли ще не було вимірювальних приладів). Записи про погоду робилися під'ячими зі слів вартових стрільців, в обов'язки котрих, окрім охорони, ставились ще й спостереження за погодою.

Козловский Сергей Орланович,''
аспирант кафедры истории средних веков и византинистики,
Львовский национальный университет им. Ивана Франко (Украина, г. Львов)

«ВЕЛИКИЙ ГОЛОД И СМУТНОЕ ВРЕМЯ»: К ВОПРОСУ О ВЛИЯНИИ ПРИРОДНО-КЛИМАТИЧЕСКОГО ФАКТОРА НА СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИЙ КРИЗИС РОССИИ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ XVI - ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЫ XVII В.

Вопросу о влиянии природно-климатических детерминативов на ход всемирной истории посвящено немало исторических разведок, но в то же время вне внимания как отечественных, так и зарубежных историков остался вопрос о влиянии этих факторов на социально-политическую жизнь России второй половины XVI - первой половины XVII в. В этом контексте следует отметить влияние глобальных катаклизмов и т. н.

«Великого голода» на начальный этап Смутного времени, как ключевых факторов русской истории. Среди причин «Великого голода» и последу­ющих за ним событий, на наш взгляд, следует выделить несколько раз­нородных факторов:

влияние малого ледникового периода — глобального относитель­ного похолодания, имевшего место на Земле в течение XIV-XIX вв., ока­завшего значительное влияние на ход истории государств европейского континента в конце позднего Средневековья и начале Нового времени.

Следует отметить, что крестьяне по всему Европейскому континенту сталкивались с одними и теми же явлениями: сокращением продолжи­ тельности теплых летних сезонов, проливными дождями, сильными морозами и обильными снегопадами. Эту информацию подтверждают и данные русских летописей, отмечая ряд аномальных погодных явлений. В этом контексте следует отметить, что в Средние века наука о природных явлениях пришла в упадок, объяснение природных явлений стало преро­ гативой церкви, а первые систематические наблюдения службы погоды в Московском государстве относятся к началу XVII в. (когда еще не было измерительных приборов). Записи о погоде делались подьячими со слов караульных стрельцов, в обязанности которым, кроме охраны, вменялось еще и наблюдение за погодой.