стос

стос

Стос, су, м. 1) Куча, груда. См. Стіс. 2) = Завісок. Вол. г. Ум. Стосик.

Стіс, сто́су, м. Кубическій сажень дровъ, кирпича. МУЕ. III. 28. Тут цілий стіс дров. Три стоси цегли. Брацл. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924