стрель

стрель

Стре́ль, лю, м. = Стріл. Як стрель стрельнув у дівчину. Мир. ХРВ. 7.

Стрі́л, лу, м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. НВолын. у. Велів гармати нарихтувати, на Вирвин-город стріли спускати. АД. I. 19.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924