Струни/Том 1/Сльоза

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Сльоза (Михайло Старицький)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Сльоза.

 Чи памятаєш, як з тобою
Прощавсь я пізньою добою?
Вечірня зіронька зійшла
В безодні синій над водою;
По над дібровою німою
Якась пташина проплила;
На сході геть чорніла хмара,
А ти бліда, як та примара,
Стояла з мутком на чолі
Ламала рученьки малі,
В німій скорботі — і розваги
Тобі подать не мав я зваги...
Майнула хвиля, час настав, —
І блискавицею спалав
В очах твоїх огонь од муки;
Свої знеможенії руки
Кругом мене ти обвила
І тяжко, тяжко заридала...
Моя ти зоре! Чи ти знала,...
Як та сльоза мене пекла?
Минули роки, сивий волос
Морозить голову, а я
Все гину, зіронька моя,
Та чую твій надбитий голос,
І досі тяжко й горяче
Твоя сльоза мене пече!