Струни/Том 2/Іван Франко/Ходить вітер по житі

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 2 під ред. Богдан Лепкий
Ходить вітер по житі (Іван Франко)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Ходить вітер по житі...


Ходить вітер по житі,
Мов господар з-проволу,
Колосочки налиті
Стиха стелить до долу.

І шепоче колосся:
„Вітре-брате, дай ведра,
Щоб нам ціло вдалося
Достояти до Петра.

Проганяй ти боками
Градовії навали,
Щоб не стерлись над нами,
Щоб ми марно не впали.

Отрясай з нас що днини
Пажнрливі комахи,
Най годуються ними
Ті співучії птахи.

Дай нам спіти, нависнуть,
Стебло луком най гнеться,
Аж серпи тут заблиснуть
Жнивна пісня поллється.

Дай на копи погоду
1 погоду на спряток,
Щоб в селянську господу
Війшли втіха, достаток“.

Ходить вітер по житі,
Мов господар з-проволу,
Колосочки налиті
Стиха хилить до долу.

Стиха хилить, шепоче:
„Все вам буде, як треба:
Буде бідним дар з неба,
Та земля дать чи схоче?

Хоч і як бушували,
Вас не збили з ніг тучі;
Градовії навали
Впер я в дебрі і кручі.

Гусін, черви пожерли
Ті співучії птахи;
Та повзуть он по селах
Три инакші комахи...

Де заглянуть у хату,
Гине втіха, достаток;
Ті три черви зовуться:
Коршма, лихва, податок.

Лізуть з хати до хати,
Наче сопух могильний, —
А на черв той проклятий
Я, бідняка, безсильний“.