Струни/Том 2/Петро Ніщинський

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 2 під ред. Богдан Лепкий
Петро Ніщинський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Петро Ніщинський.
(Петро Байда.) (1832—1896).
Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2. Петро Ніщинський.png
Петро Ніщинський.

Петро Ніщинський родився 1832. р. в селі Неменці, липовецького повіту, в Київщині. Вчився в київській духовній семинарії, а пізніше в університеті в Атенах, котрий і скінчив з титулом магістра 1856. р.

Вернувши звідтам, учителював у Петербурзі й Одесі. Умер у Воротилівці, на Поділлю 1896. р. Найбільше заслужився для української літератури своїми перекладами Гомерової „Іліяди“, „Одисеї“ (Львів 1889—92) та Софоклевої „Антигони“. Петро Ніщинського . Він знаменито знав грецьку й українську мову, простудіював гелєнську культуру і тому переклади його мають високу ціну. Він переклав також „Слово о полку Ігоревім“ на грецьку мову, написав грецьку граматику, деякі літературно-історичні праці.

Він був теж неабияким композитором. Ного „Вечерниці“ належать у нас до найбільш улюблених концертових творів.

Література. Энциклопед. словарь Брокгауза и Ефрона, т. 21. „Просвѣщеніе“, т. 14. „Вік“, т. І „Кіевская Старина“, 1896. „По морю и сушѣ“, 1896. Писання Т. Зіньківського, т. II. І. Кокорудз — про переклад „Одисеї“ („Зоря“, 1893). „Українська муза“, стор. 399. С. Єфремов. Історія українського письменства, 384—385.