стрібувати

стрібувати

Стрі́бувати, бую, єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: „Тату, а ну й я стрібую“. Гн. II. 94. Що би його запитали, і що знає, стрібували. Гол.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924