стужитися
| стужитися |
|
|
Стужи́тися, жу́ся, жишся, гл. Опечалиться. А хмурка луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. I. 65.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924