стулятися
| стулятися |
|
|
Стуля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. стули́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Складываться, сложиться вмѣстѣ, сжиматься, сжаться, прижиматься, прижаться другъ къ другу. Чи так у вас, як у нас на березі колючки? Чи так у вас, як у нас стуляються губочки? Мил. 108. Дід трохи притомивсь, вже і торба з запасом стулилась. Стор. I. 98. 2) О человѣкѣ, животномъ: съеживаться, съежиться. — плечи́ма. Пожать плечами. Стуливсь плечима та й пішов. НВолын. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924