суперечник
| суперечник |
|
|
Супере́чник, ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш. Чуб. III. 345.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| суперечник |
|
|
Супере́чник, ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш. Чуб. III. 345.