Суржик для інтеліґенції

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суржик для інтеліґенції
автор Роман Мацюк
Написання: 1998-2004, опубл.: . 

ЗМІСТ

ЩО ЦЕ Є ТАКЕ – „ІНТЕЛІҐЕНТНИЙ СУРЖИК“
     ТВОЯ МОВА: КОХАНА ПОЛОВИНА ЧИ БРУДНА ПОВІЯ?
     ЩО ВИХЛЮПУЄТЬСЯ З НАШИХ УСТ
     ЩО СИПЛЕТЬСЯ З-ПІД НАШИХ РУК
     НОВЫМ „УКРАИНЦАМ“ – НОВЫЙ „УКРАИНСКИЙ“
ПРОФЕСІЙНЕ ОМОСКОВЩЕННЯ ЕТЕРОМ
          а) Вимова
          б) Несприйняття українських закінчень, наголосів
          в) Плутанина з родом і числом іменників
          г) Ступені порівняння
          ґ) Несприйняття українських суфіксів (наростків) та префіксів, чергування та повноголосся кореневих голосних
      Нелінґвістичне зауваження
          д) Відсутність чуття щодо різниці між пасивним та активним станами
          е) Чудернацькі фантазії
          є) Плутанина рос. „один“ та укр. „сам“
          ж) Свіжі кальки
          з) Сміховини
          и) Виклично-нахабні русо-варваризми
          і) Нехтування багатством і образністю української мови
          ї) В полоні звучання штампу: квазіфонія
          й) Русизми, що виливаються огрубленням української мови
          к) Зневажливе сприйняття української побутової лексики
          л) Повна відсутність чуття мови, порушення словникових норм
     ПАН ІВАНУШКА ВЕРХИ НА УКРАЇНІ
     ЗЛА ВОЛЯ ЧИ УЩЕРБНІСТЬ ДОПУЩЕНИХ
ОФІЦІЙНЕ ПАПЛЮЖЕННЯ
     СЛОВНИКИ
     НАЦІОНАЛЬНА ПОДАТЛИВІСТЬ І НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛЕРОЗ
     ВІДСТУПНИЦТВО НА ҐРУНТІ ДЕРЖАВНОГО ДЕБІЛІЗМУ
ПІТ І ПАРФУМИ САМОВІДДАНИХ „КАМЕНЯРІВ“
     ГНІТЮЧА „НОРМАТИВНІСТЬ“
     ЕКСПЕРИМЕНТИ
     СЛОВНИКИ – ІЩЕ РАЗ
ТРОХИ ПРО НАЗОВНИЦТВО
ЗА БИТОГО ДВОХ НЕБИТИХ ДАЮТЬ
     ВІДСТУПНИЦТВО
     ЕГОЇЗМ
         Про виживання в ницості
ХТО, ДЛЯ КОГО, І ЯКУ МАЄ ТВОРИТИ МОВУ
     ДЛЯ ПОПСИ
     ДЛЯ САЛОНУ
     ВИРОБЛЕНІСТЬ
     НЕДОЗРІЛИМ – НЕДОЗРІЛЕ
ЧИ МАЄ ПРАВО УКРАЇНЕЦЬ БАЧИТИ НЕДОЛІКИ?
АСИМІЛЯЦІЯ: СТАРА ПРОБЛЕМА В НОВОМУ ЧАСІ
     ШКІДЛИВА ОБІЗНАНІСТЬ
     ЧИ МАЄ УКРАЇНСЬКА ІНТЕЛІҐЕНЦІЯ СВОЮ–Ж РІДНУ МОВУ ЗА НАДІЙНОГО ПАРТНЕРА?
     ПРОСТЮХІВСТВО З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
     ЧИ ЗАСМІЧЕННЯ „ЗБАГАЧУЄ“ ЩОДЕННУ МОВУ?
         Словничок витіснень
     ПОШЕСТЬ НЕ ЩАДИТЬ НІКОГО
         Злодійкувата нерішучість
         Відступ: лексика „Польових досліджень з українського сексу“
     ДИВНА „УКРАЇНОФОНІЯ“
     ЗАПОЗИЧЕННЯ ЧИ ВИТІСНЕННЯ СВОГО ЧУЖИМ?
НЕПРИЯТЕЛЯ ПОТРІБНО ВМІТИ ПІЗНАВАТИ
     ХТО ЗАТУЛИВ ПЕРСПЕКТИВУ?
     ЧИ „БРАТНЯ“ КРОВ?
БОРЕМОСЬ…
     БРАК МОЖЛИВОСТЕЙ ЧИ БРАК БАЖАННЯ?
     ПЕРЕДБАЧЛИВА ЗАТАЄНІСТЬ ЧИ ОБРАЖЕНА САМОІЗОЛЯЦІЯ?
ДЯКУЙТЕ НАС І ДИВІТЬСЯ
ДУХ
     ПРИЗВОЇТА НИЦЬ
         Відступ: націоналізм
         Відступ: причитання та слези
     ФІЛОСОФІЯ ВІРИ
     ФІЛОСОФІЯ КПИНУ
     ФІЛОСОФІЯ НАХАБСТВА
     „САМОВІДДАНІСТЬ“ ПРОВОДУ
         Ще раз про моє людське право
     ЯК МИ НЕ ЛЮБИМО НАШОГО СПАДКУ
     БОЛОТНА ЛІНЬ: ПЕРСПЕКТИВИ УГОДНИЦТВА
ВЧЕНА ТУПІСТЬ
     СОВКОВИЙ НАЦІОНАЛ-КАЛАМАР
     РЕФЛЕКСИВНЕ САМОНЕХТУВАННЯ
ДЕЯКІ МЕХАНІЗМИ
     ВІДІБРАТИ НАБОЖНИХ
     ВІДІБРАТИ ДІТЕЙ
     ГУМАНІЗМ, КОСМОПОЛІТИЗМ, ЧИ ЗРАДА?
ЯК-БИ МОЖНА ПРОБУВАТЬ БОРСАТИСЬ
         Перший спосіб
         Другий спосіб
         Третій спосіб
     ПРОБУЙМО!
         Перша річ
         Друга річ
         Третя річ
СОЛОД ЛІНҐВІСТИЧНОЇ АМЕРИКАНІЗАЦІЇ
     ЖАЛЮГІДНА ПИХА ДЕРЖАВНОГО АНАЛЬФАБЕТА
     ДЕБІЛІЗАЦІЯ
     ЕКСГИБИЦІЙОНІЗМ САМОЗАКОХАНОЇ МЕНШЕВАРТОСТИ
         Одна приватна ілюзія
     САНКЦІЙОНОВАНЕ ДЕРЖАВОЮ ОПАСКУДЖЕННЯ
     НОВІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В ЛЕКСИЦІ ІНТЕР-ПІОНЕРСЬКИХ НУВОРИШІВ
     ЯК ВИМОВЛЯЄМО АНГЛІЙСЬКЕ “I”
     „ПРОФЕСІОНАЛІЗМ“
КОМУНІЗМ В ЕТЕРІ І У ЗВИЧАЯХ
     КОМУНЯЦЬКЕ РЕТРО
     БЕЗГЛУЗДЕ МАВПУВАННЯ
     ВИХОВНИЙ МОМЕНТ
     ПРИДВОРНІ МЕНЕСТРЕЛІ
ВІДДАЄМО І ЗАБУВАЄМО
     Ксеноґрафія
     Топонімія
ХТО МАЄ ТВОРИТИ (АЛЕ НЕ ХОЧЕ) УКРАЇНСЬКІ ТЕРМІНИ
     НЕ ПЛЮЙМО НА НАРІД
     САЛОГУБ З УНІВЕРСИТЕТОМ
     ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА АНЕМІЯ
АЛҐОРИТМ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ПОШУКУ
РОДОВІД „ІНТЕЛІҐЕНЦІЇ“
     ВІДСТУПНИЦТВО
     ЗАПАХ ЕЛІТНОГО СМАЛЬЦЮ
ПРИКІНЦЕВІ ЗАВВАГИ
     ПОЯСНЕННЯ „ОБРАЗЛИВИХ“ НАЗВ
     ВИЗНАННЯ БЛУДІВ
     ПОДЯКА І НАДІЯ
ВІДПОВІДІ ДО ЗАГАДОК
ДОДАТКИ:
КЛЯСИФІКАЦІЯ БЛУДІВ
ЦІКАВИНКИ ДЛЯ РОЗМИСЛУ
РІЗНЕ
ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК БЛУДІВ ТА УТРУДНЕНЬ

КЛЯСИФІКАЦІЯ БЛУДІВ[ред.]

ЦІКАВИНКИ ДЛЯ РОЗМИСЛУ[ред.]

РІЗНЕ[ред.]

ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК БЛУДІВ ТА УТРУДНЕНЬ[ред.]


Примітки[ред.]

  1. Коли розпочиналася оця праця, Нац. рада іще існувала в старому складі, а пізніше, стараннями Президента, її взагалі не було… Нинішня намагається щось-там адмініструвати — але чи зачепить за суть проблеми, — дуже сумніваюся. Не має ні сили ні бажання стати на справжній герць з Інтером — бо повбивають. Як Інтер-москалі свого Лістєва.
  2. Число 93(537).
  3. Я захоплююсь сильним чистим голосом заслуженої співачки Алли Попової і її професійним виконанням животворно-мелодійних пісень з чіткою дикцією.
  4. Олена Роміна переїхала до „Папи Карла“, де після інтеліґентних, — часом, навіть, з натяками на патріотизм, — бесід виспівує на завершення одну і ту-ж пісеньку „Снегопад“, що повністю зводить нанівець „патріотизм“ самих бесід. Так само, як і лиса кицька на її раменах. Так само, як і образливе для українського вуха картаве звучання назви ресторанчика. Міг-би зватись „Отча домівка“, „У вуйка Кирила“, „В татка“, або „В Каськи під подолом“, врешті-решт.
  5. Про казуси в текстах програм телебачення ще гляди на сторінці 42.
  6. Жалюгідне мавпування нашими селюками американського попсу є успішно і пляномірно провоковане інтеро-„затєйніками“ в телевізії та у відповідному інтер-„культурному“ середовищі. До цієї проблеми ще повернемось (сторінка 184).
  7. Гляди сторінки 183, 185, 197.
  8. Гляди примітку на сторінці 16
  9. На сторінці 222 ми ще навчимося поважати цукровий буряк.
  10. Потуги, скеровані на покращання ситуації слід вітати і щиро кожному, хто причетний, дякувати (гляди на сторінці 72).
  11. Тільки не розпочинаймо пустих балачок про „повноваження“. Ані Шевченкові, ні Міхновському повноважень ризикнути в борні з Кацапом ро´сийська держава не давала. А що „Незалежна“ є нині державою насправді ро´сийською, ще й Інтер-кацапом окупованою — сліпому видно та глухому чути.
  12. Насправді у вказаному кінофільмі слово круча один раз зістало-таки вжите. Подібна тактика перекладача належить до катеґорії меншевартісної запопадливости перед ро´сийськомовним слухачем (або читачем) і докладніше обговорюється на сторінці 98.
  13. Про психологічні пута невідповідности в роді іменників читай на сторінці 96, а також про подібні речі – на сторінці 65.
  14. Оцей Павло Жовніренко з Центру стратегічних досліджень є цікавим фільософом. Ось як він уточнив межі нашої нової Батьківщини: „ми звикли жити у великій країні, а тепер вона стане ще більшою — від Гамбурґу до Владивостоку...“ Дорогою через Сибір, додамо від себе.
  15. Гляди сторінку 202.
  16. Ми кажемо висуванець або посадженець, «гетьман» було­б надто гонорово для комуно-„Незалежної“.
  17. Про чудасії вимови слів англійського походження гляди вказівник „Клясифікація блудів“.
  18. Цим терміном я завдячую колєґам з праці.
  19. Цією вульґарною „собакою“ хворіють навіть найкращі в україномовному плані радіостанції, такі, як Ера-FM, або висилання „Розрада“ в національному радіо.
  20. Про подібні нутрішньо-психологічні причини витісненя українського способу лінґвістичного мислення згадуємо іще на сторінках 41, 94, 95, 96, 96, а також в пункті ї) на сторінці 41.
  21. Гляди сторінку 163.
  22. Критика не завжди є ворожою; буває критика прихильна. Я особливо сподобав собі політичні дискусії пана Набоки. Кожен погодиться, що вони є надзвичайно корисними.
  23. Десь із другої половини 2001го року львівські вулиці загородили величезні дошки з пропаґандою „сигарет". Щось далі є зле з відділом культури у центрі П'ємонту…
  24. Всі сторінки цитуються за виданням 1996го року.
  25. Гляди іще розділ „ВИЗНАННЯ БЛУДІВ“.
  26. Руїн тих більше було. Історик Дмитро Дорошенко трактує, як руїну, період після повалення гетьманату Павла Скоропадського 14го грудня 1918го року. Ще не оприлюднено статистику заселення України ґенетичним матеріялом матірної Московщини після голодомору 1930го року - оце чи не справжня була руїна!
  27. Тісна офіційна співпраця українських спецслужб з неприятельськими спецслужбами Ро´сії - ще одне досягнення, за яке ми повинні щиро „дякувати" Ґаранта; в тім числі - і за угоди, прийняті у вересні 2000го року на черговому „саміті", по-нашому, чубчикуванні, „СНҐ".
  28. Гляди сторінку 220.
  29. Пояснення шукай на сторінках 39 і 100.
  30. З точки зору володіння культурно­історичним спадком, мовою, традиційними цінностями, але не з точки зору мето´д „ринкового“ шахрайства!
  31. Звільненого з посади весною 2001го року стараннями Інтера.
  32. Це ім'я винахідника, і в ньому не більше зла, ніж, скажімо в Дизелі. Просто мені приємніше було би для звільнення від утоми занурюватись у таке собі „булькотище“…
  33. Гляди вилучку на стор. 195.
  34. Самого тільки, узаконеного Президентом, терміну „казначейство“ досить, аби прикувати „Ґаранта“ мови і самостійности до ганебного стовпа за порушення клятви, даної при вступі на посаду.
  35. стор. 191.
  36. Пан Ромцьо, „Поступ", число 189(847), 13го - 19го грудня 2001го року, стор. 7.
  37. Юзьо Обсерватор, там же. Це є приклад „індустріяльного“ русизму, що увійшов до укр. мови за час від словника Грінченка (1907) до словника Голоскевича (1930). Не радив би-м у пристойному товаристві зловживати. Навіть з вимовкою „вивихненої“ ориґінальности.
  38. На жаль, українська молодь поширює протилежні тенденції: 6го травня 2001го року о годині 1120 я довідався від радіо „Ініціятива", що віднині вихід на зв'язок називатиметься конектс. Це український новотвір, вклад, так-би мовити, у граматику англійської мови, ще навіть не зафіксований електронним (on line) словником Вебстера; щось середнє між дієсловом connect та іменником connection. Очевидно, маємо справу з пошестю бездумного селюківського мавпування: „при доброму конекті" - Кость Бондаренко, „Поступ", число 125(783), 16го - 22го серпня 2001го року. Ще два приклади розумової анемії: трафік (рух, перебіг) упав - Лесь Житай, „Поступ", число 66(724), 3го - 9го травня 2001го року; розрішення дисплею (роздільна здатність, роздільність, розрізнення позиралка) - радіо „Ініціятива", 9го лютого 2002го року.
  39. tanisław Mackewicz: „Dostojewski“. – Warszawa, 1947, s. 224–5.