сільниця

сільниця

Сільни́ця, ці, ж. Солонка. Желех. Вх. Лем. 465. Ум. Сільни́чка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924