сімряга

сімряга

Сімря́га, ги, ж. = Семеряга. Вийду я за ворота, надіну сімрягу. Чуб. V. 450. Ум. Сімря́жка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924