талірка

талірка

Талі́рка, ки, ж. = Тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Г. Барв. 387. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Шейк. Ум. Талі́ронька, талі́рочка.

Тарі́лка, ки, ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. I. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (см.). Черниг. у. Ум. Тарі́лочка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924