тарабанити

тарабанити

Тараба́нити, ню, ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924