Перейти до вмісту

Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Голе, голе моє поле!

Матеріал з Вікіджерел
Твори. Том I
Степан Руданьский
I. Поезії лїричні.
Голе, голе моє поле!
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Голе, голе моє поле!
Львів: Товариство «Просвіта», 1912
28. (Пісня.)

Голе, голе моє поле!
Де-ж ви, ясні квітоньки?
Позгасали, поспадали,
Як на небі зіроньки.
 І стебло пересхло,
 Як билина полягло.

Дїти, дїти, мої квіти!
Як погляну я на вас,
Серце млїє, каменїє,
Що цвили ви тілько раз,

 Раз росли, раз цвили́,
 І без долї опали́.

Не для дїлка свого пчілка
Вас ізсала, як дитя, —
То жарою, як марою,
Перервало вам житя.
 І роси нї сльози
 Не спадало для краси.

І дївчина як калина
Вас не рвала на косу, —
Вас зірвали, розірвали
Вітри буйні без часу!
 І без лїт на ввесь сьвіт
 Розпустили вялий цьвіт.

Доле, доле, моя доле!
Верни ж мої квітоньки,
Верни дїти, мої квіти, —
Верни ж мої зіроньки!
 Але ба — не сївба!
 Не мине моя журба.

26. XII. 1859.