Перейти до вмісту

Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Козаче, голубче…

Матеріал з Вікіджерел
Твори. Том I
Степан Руданьский
I. Поезії лїричні.
Козаче, голубче…
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Козаче, голубче…
Львів: Товариство «Просвіта», 1912
20.

»Козаче, голубче,
Соколику мій,
Іще хоч годи́ну
Зо мною постій!
Нехай погляну,
Нехай поплачу,

Заким з дороги
Тебе побачу«.

— »Дївчино, рибчино,
Не плач, не ридай,
За мною молодим
Ручок не ламай.
Коли не згину,
Я не покину,
Я не покину
Любу дївчину«

— »Козаче, голубче,
Щасливий бувай!
За мене в чужинї
Ти не забувай.«
— »Де я не буду,
Я не забуду;
Не плач, дївчино:
Живо прибуду!« —

»Ой доню, Явдоню,
Зїльлячко моє!
Чого-ж так змарнїло
Личенько твоє?«
— »Ой мати, мати!
Тяжко вмирати,
Ой а ще важче
Милого ждати!

Давно я, давно я
В милого була,
Вже тая стежечка
Зїльлям заросла.
Піду я, мати,
Зїльлячка рвати,

Зїльлячка рвати,
Милого ждати!…

Рвуть зїльля дївчата,
Віночки плетуть,
А мої оченьки
Тілько сльози льлють.
Ой зїльля, зїльля,
Чуже весїльля,
А моя мука —
З милим розлука!…«

— »Дївчино, рибчино,
Здорова була!
Чи вже-ж ти, чи вже-ж ти
Мене забула?«
— »Я не забула,
Я не забуду,
Любила вірно,
Любити буду.«

29. X. 1858.