Перейти до вмісту

Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Тілько-м родилась, злая недоля…

Матеріал з Вікіджерел
Твори. Том I
Степан Руданьский
I. Поезії лїричні.
Тілько-м родилась, злая недоля…
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Тілько-м родилась, злая недоля…
Львів: Товариство «Просвіта», 1912
14. (Пісня.)

Тілько-м родилась, злая недоля
Стала, сказала без жалю́:
Будеш тужити, серце вялити,
Тебе я тим благословлю.

З тої години щастя уплило,
І слїд недоля замела,
Звалив ся камінь тяжкий на груди,
На серце туга залягла́.


Де ступнем ступлю, тернина коле,
Кров обкипає на ногах;
Де оком гляну, сумно та темно,
Нїби намітка на очах.

Не сьвітить місяць, не гріє сонце,
Чорнїє небо як земля;
І як в склепінї межи вмерлими,
Межи живими ходжу я.

Знущай ся, доле, не жалуй сили!…
До каплї кров мою іспий!
І від людий забите тїло
Землею темною покрий!…

17. X. 1857.