тичба

тичба

Ти́чба, би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. III. 29.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924