тичба
| тичба |
|
|
Ти́чба, би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. III. 29.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| тичба |
|
|
Ти́чба, би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. III. 29.