торговиця

торговиця

Торго́виця, ці, ж. 1) Мѣсто, гдѣ происходитъ торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. О. 1861. VI. 76. На торговиці не було його биків. Каменец. у. 2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Каменец. у. Нема торговиці без жидівської головиці. Шейк.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924