тік

тік

I. Тік, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, скирти, засіки повні. К. Псал. 320. Добулась, мов сова на току. Ном. № 4008.

II. Тік, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924