увага

увага

Ува́га, ги, ж. 1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Ном. № 5810. Люде слухали з великою увагою. О. 1862. IX. 71. Бра́ти до вва́ги, зверта́ти ува́гу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. Рудч. Ск. II. 163. Да́ти, пода́ти до вва́ги кому́ що́. Обратить вниманіе чье на что. Да́ти ува́гу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи. НВолын. у. 2) Примѣчаніе, замѣчаніе.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924