Перейти до вмісту

Украінська Муза/11/Весною

Матеріал з Вікіджерел
Украінська Муза
Випуск 11

під ред. Олекси Коваленка

Весною (Юрій Будяк)
Київ: друкарня Барського, 1908

Весною.

Весною, далеко од горя Землі,
Під небом летіли стрункі журавлі,
 Летіли й дзвонили-кричали,
 То весну вони величали.
І покрик їх гордо під небом лунав,
Я в ними на волю полинуть бажав,
 До їх повертався з мольбою:
 Візьміть і мене ви з собою!
В безмежних просторах неслися вони,
Безмежної волі крилаті сини,
 У морі блакиті тонули,
 Гіркого благання не чули...
А хоч би й почули — хіба б узяли?
Хіба б вони волю рабові дали?
 В просторі, де воля гуляє,
 Таврований місця не має,
Окований горем убогих Землі,
Я заздро дивлюся на ті журавлі...
 Дивлюся угору з журбою,
 Як боркана птиця весною...