Україна в міжнародних відносинах/1/Генеральна військова канцелярія Української козацької держави

◀ Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 під ред. Миколи Варварцева Генеральна військова канцелярія Української козацької держави (В. В. Панашенко)

Генеральне консульство СРСР у Львові ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2009

Генеральна військова канцелярія Української козацької держави – вища державна військово-адміністративна установа в Українській козацькій державі. За її посередництвом гетьман здійснював військове, адміністративне, судове і фінансове управління. Водночас виконувала функції державного органу дипломатичних зносин із зарубіжними країнами. Створена в ході національної революції 1648–1676 Г.в.к. діяла при гетьмані в Чигирині, згодом Гадячі, Батурині, Глухові. У ній зосереджувалося державне і військове діловодство, готувалися документи з різних питань державного і суспільного життя – універсали, накази, ордери, привілеї, в тому числі міжнародні договори і угоди, дипломатичне листування й інструкції тощо. Через Г.в.к. здійснювалися стосунки України з Венецією, Кримом, Молдавією, Росією, Туреччиною тощо.

Загальне керівництво Г.в.к. здійснював генеральний писар, посаду якого в різні роки обіймали І.Креховецький, І.Виговський, І.Груша, С.Голухівський, М.Вуяхевич, З.Шимкевич, К.Мокрієвич, С.Прокопович, В.Кочубей, В.Чуйкевич, П.Орлик, С.Савич, М.Турковський, А.Безбородько, В.Туманський та ін. Штат Г.в.к. складався з канцеляристів і старших канцеляристів та служителів, які називалися підписками, протоколістами, реєстраторами, копіїстами, товмачами та ін., які знали іноземні мови і брали участь у вирішенні господарських, військових, адміністративних і дипломатичних справ. У Г.в.к. служив козацький літописець С.Величко.

Від 1720-х рр. Г.в.к. крім обов’язків щодо ведення діловодства, набула значення адміністративного колегіального органу виконавчої влади з правом розгляду і вирішення важливих питань державного управління, видання указів і розпоряджень нарівні з гетьманом. У роки міжгетьманства (1724–1727) управління козацькою державою зосереджувалося повністю в руках правителів канцелярії. Г.в.к. діяла до ліквідації інституту гетьманату (листопад 1764).

Літ.: Джиджора І. Україна в першій половині XVII віку. Розвідки і замітки. – К., 1930; Панашенко В.В. З історії національних державних інституцій. Генеральна військова канцелярія. В кн.: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття: політика, ідеологія, військове мистецтво. – К., 1998.

В.В.Панашенко.