Україна в міжнародних відносинах/2/Європейська Рада

◀ Європейська культурна конвенція 1954

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Європейська Рада

Європейська соціальна хартія 1969 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА (European Council) — головний політичний орган для управління Європейським Союзом. Сформувалася на основі конференцій у верхах, які з початку 1960-х рр. відбувалися несистематично. У них брали участь глави держав та урядів, а після конференції у Гаазі (грудень 1969) також керівник Європейської комісії та міністри закордонних справ країн-членів.

Функції керівного органу ЄС Європейська рада набула на дублінській зустрічі (березень 1975). Правові підстави для функціонування ЄР створив Єдиний європейський акт (1986). Європейська рада не має постійного місця перебування, кожного разу збирається у містах країни, яка головує в ЄС.

Відповідно до статті 4 (D) договору про створення Європейського Союзу до складу ЄР входять глави держав чи урядів і голова Європейської комісії. Повноваження ради стосуються визначення стратегічного напрямку розвитку Європейського Союзу. Вона займається справами, які не можуть бути вирішені на нижчих щаблях. Рішення, прийняті нею, як правило, не мають юридичної сили, але їх політичне значення віддзеркалюється в правових актах інших владних інституцій Євросоюзу. Однак це не означає, що ЄР за потреби не може приймати юридично обов'язкових рішень. Стаття 7 (F1) договору про створення Європейського Союзу передбачає застосування санкцій, рішення про доцільність яких приймає Європейська рада. Вона також уповноважена ухвалювати рішення в рамках монетарного союзу. ЄР звітує Європейському парламенту про результати кожного засідання, а також подає річний письмовий звіт про поступ союзу.

У грудні 2007 Лісабонським договором внесено зміни до повноважень Європейської ради, була запроваджена посада президента ЄР. 1 грудня 2009 Лісабонський договір набув чинності. Напередодні першим президентом Європейської ради на зустрічі глав держав Європейського Союзу було обрано колишнього бельгійського прем'єр-міністра Германа ван Ромпея. Термін його перебування на посаді два роки з правом одного повторного обрання.

ЄР є органом реалізації спільної політики ЄС щодо асоційованих країнчленів Євросоюзу і оцінює ступінь готовності країн-претендентів на вступ до ЄС. З весни 2010 ЄР безпосередньо впливає на розвиток відносин Євросоюзу з Україною. Президент ЄР Г. ван Ромпей за посадою головує на зустрічах у верхах з країнами учасницями програми «Східне партнерство» та контролює процес реалізації всіх напрямків співпраці.

Літ.: Геген Д. У лабіринті Європейського Союзу. — К., 1995; Копійка В. В. Європейський Союз: досвід розширення і Україна. — К., 2005; Віднянський С. В., Мартинов А. Ю. Об'єднана Європа: від мрії до реальності. Історичні нариси про батьків-засновників Європейського Союзу. — К., 2009.

А. Ю. Мартинов.