Україна в міжнародних відносинах/2/Декрет про мир 1917

◀ Декрет всеросійського ЦВК про об'єднання радянських республік 1919

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Декрет про мир 1917 (В. В. Піскіжова)

Демаркаційна лінія між Українською Державою та РСФРР 1918 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ДЕКРЕТ ПРО МИР 1917 — перший законодавчий й зовнішньополітичний акт радянської Росії. Підготовлений лідером більшовицької партії В. Ульяновим (Леніним) як частина доповіді про мир, проголошеної ним та одностайно ухваленої на Другому Всеросійському з'їзді рад у Петрограді 26 жовтня (8 листопада). Декрет був зверненням до всіх учасників Першої світової війни про необхідність негайного укладення перемир'я терміном не менш ніж на три місяці для проведення переговорів щодо встановлення «справедливого демократичного миру» без анексій та контрибуцій. Продовження війни трактувалося «злочином проти людства». У декреті проголошувалося право кожної нації на самовизначення, законність визвольної боротьби поневолених народів, невтручання у внутрішні справи інших держав, засудження практики таємної дипломатії колишніх царського і Тимчасового урядів.

Текст декрету опубліковано наступного дня у російських газетах «Правда» та «Известия», транслювався на всі радіостанції світу. Уряди країн Антанти (Велика Британія, Франція) відхилили декларовані декретом мирні ініціативи й були налаштовані на воєнне вторгнення у радянську Росію. Тим часом у Великій Британії, Франції та США відбувалися мітинги із закликами підтримати радянську Росію, її пропозиції щодо миру. На відміну від Антанти уряди держав Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія й Туреччина) висловили готовність взяти участь у переговорах, які й розпочалися 20 листопада (3 грудня) у штабі німецьких військ у Брест-Литовську, і 2 (15) грудня укладено угоду про перемир'я.

В Україні реакцією на зміну влади у Петрограді та перші декрети радянського уряду стало проголошення Українською Центральною Радою в III Універсалі 7 (20) листопада Української Народної Республіки на основі федеративних взаємовідносин із Росією. Уряд радянської Росії (Рада народних комісарів), ігноруючи положення декрету про мир та самий факт підтримки й довіри, висловленої Українській Центральній Раді більшістю делегатів І загальноукраїнського з'їзду Рад, підтримав створений наприкінці грудня у Харкові опозиційний уряд (Народний секретаріат УНР) і розпочав збройне вторгнення в Україну. За таких умов УЦР, на пропозицію Німеччини та Австро-Угорщини, приєдналася до мирних переговорів і делегувала своїх представників до Брест-Литовська. 27 січня (9 лютого) 1918 укладено сепаратний договір між УНР та державами Четверного союзу, що став першим міжнародно-правовим актом, який визнавав УНР суб'єктом міжнародного права, та першим мирним договором у світовій війні 1914–1918.

Літ.: Грушевський М. На порозі нової України. — К., 1918; Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції 1917–1920 років. — Відень, 1921, т. I–II; Берестейській мир. Спомини і матеріали. — Львів, 1928; Декреты Советской власти. — М., 1957, т. І; Выгодский С. Ленинский декрет о мире. — Л., 1958; История международных отношений и внешняя политика СССР. — М., 1961, т. І.

В. В. Піскіжова.