Україна в міжнародних відносинах/2/Загальна декларація прав людини 1948
| ◀ Журавненський мирний договір 1676 | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Загальна декларація прав людини 1948 |
Задунайська Січ ▶ |
|
ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ 1948. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948. Відтоді ця дата є Днем захисту прав людини. Декларація проголошує невід'ємними та обов'язковими для дотримання широке коло громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав людини. Всі її тридцять статей базуються на визнанні гідності всіх людей, рівності їхніх прав, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та загального миру. Права і свободи людини не можуть бути обмежені за ознаками статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних переконань, національного або соціального походження, майнового стану. Визначаються рівність усіх перед законом, презумпція невинності, недоторканність особи та сімейного життя, житла, репутації людини, право на політичну діяльність, на працю та захист від безробіття, на власність, відпочинок, освіту, соціальне забезпечення, право виїзду з своєї країни та безперешкодного повернення до неї, право на свободу переконань та вільне їх поширення.
Положення Загальної декларації стали основою для правових норм, ухвалюваних Радою Європи, та для розробки національних правових систем, які гарантують неухильне та послідовне дотримання прав людини. Розділ ІІ Конституції України 1996 зафіксував права, свободи та обов'язки людини і громадянина, які відповідають стандартам Загальної декларації прав людини та іншим міжнародно-правовим актам у цій галузі. Тим самим ці важливі положення стали нормами прямої дії для сучасного українського законодавства.
Літ.: Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. Європейське право у галузі прав людини. Джерела і практика застосування. — К., 1997; Мармазов В. Є., Піляєв І. С. Україна в політико-правовому полі Ради Європи: досвід і проблеми. — К., 1999.
А. Ю. Мартинов.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.